Документ: https://drive.google.com/file/d/196PE4BjezmkecVJvBzbMTHbE5VbG32cR/view?usp=sharing
Контрольний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини
Мета:
з’ясувати в учнів вміння письмово переказувати текст з елементами опису зовнішності людини, виділяти головне і другорядне;
удосконалювати орфографічні й пунктуаційні вміння й навички;
сприяти збагаченню словникового запасу учнів;
розвивати слухову пам'ять образне мислення;
виховувати в учнів любо та пошану до матері.
Тип уроку: розвиток мовлення
Обладнання: текст переказу, ілюстрації, схема «Долоньки», аудіозапис «Рідна мати моя».
Епіграф:
«У людині повинно бути все прекрасно: і обличчя, і одяг, і душа, і думки» А.Чехов
«Наша мати - сивая горлиця.
Все до її серденька горнеться…»
Б.Олійник
Хід уроку
І. Організаційний момент (перевірка присутності дітей).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Діти, сьогодні перед уроком я хочу, щоб кожен поділився один з одним посмішкою, а я поділюся з вами частинкою радості й щастя цього дня (діти повертаються один до одного й посміхаються, учитель кожному дає долоньку щастя).
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Слово вчителя
У А.Чехова є таке висловлювання: «У людині повинно бути все прекрасно: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».
-Діти, чи згодні ви з такою думкою?
-Чому?
- Скажіть, а хто для вас у житті є найближчою людиною?
- А чому саме мама?
_ А які вислови про маму ви знаєте? (учні читають вислови про маму, які виписували вдома попередньо).
Отже, як ви зрозуміли сьогодні на уроці ми будемо говорити про маму з точки зору художників і письменників, адже нам потрібно акцентувати нашу увагу на зовнішності мами.
IV. Основний зміст роботи
Вправа «Рідні долоньки»
Складання асоціативного ряду до слова «мама» (кожен учень пише на долоньці по одній асоціації до слова «мама» під слова «Пісні про рушник»).
А тепер, діти, гляньте на ілюстрації (на дошці розвішано (або спроектовано) багато різних зображень мами) і скажіть, яка з ілюстрацій найкраще передає образ вашої мами.
(Учні називають ілюстрації і пояснюють чому саме та чи інша картинка вибрана).
Читання вчителем тексту переказу
Тепер ми переходимо до основної роботи на нашому уроці – це переказ тексту з елементами зовнішності людини. Я думаю ви вже здогадалися – хто буде головним героєм тексту, який я читатиму? Звичайно, мама.
Читання тексту (додаток 1).
Словникова робота
З’ясовування незрозумілих слів у тексті.
Широкошабельний – схожий на широку шаблю.
Бранка – невільниця, полонянка.
Струменіти – литися, текти струменем.
4. Бесіда за змістом тексту
-Діти, гляньте знову на ілюстрації і скажіть: яка з них найповніше розкриває образ матері у даному тексті? Чому саме дана ілюстрація?
- Яка тема й головна думка тексту?
- У якому стилі написаний текст?
5. Колективне складання плану тексту
Орієнтовний план
Мамині очі.
Руки в ланцюжках жилок.
Війна з хроном.
Мама здебільшого на городі.
Ланцюжків під шкірою все більше…
Бранка землі.
Мамо, не погаснеш в мені та онуках
6. Повторне читання учителем тексту
7. Робота учнів над переказом у чернетках
8. Редагування тексту
9. Написання переказу у контрольні зошити, збір зошитів
V. Підсумок уроку
1. Скласти сенкан до слова «мама».
Зразок
Мама
Рідна, мила
Дбає, любить, приголубить
Найдорожча від усіх
Ненька.
2. Вправа «Незакінчене речення»
Під час уроку я відчув (ла), що…
Урок мене змусив задуматись над..
Урок мене зацікавив тим…
На уроці мені вдалося…
VI. Домашнє завдання
1.Написати твір-опис своєї мами
2. Повторити стилі й типи мовлення.
Використана література
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
Гуцало Євген. Запах кропу – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=820.
Диктанти зукраїнської мови – режим доступу: http://ditky.info/load/diktanti/diktant_21_mamo_sribna_moja_svichko/121-1-0-6604.
ДОДАТОК
«Мамо, срібна моя свічко!
Очі в матері темні, схожі на дві живі грудочки землі. Руки ще молоді, але вже заковані в ланцюжки жилок, які струменять пульсуючою блакиттю. Коли поміж картоплею натрапляє на широкошабельне листя хрону, то кривиться, береться обома руками й вириває. З хріном вона воює завжди: і тоді, коли копаємо город, то нема йому ніякої пощади, і восени, коли збираємо урожай. Проте, незважаючи на цю війну, хрін не тільки не зникає, але й, здається, дає ще рясніші сходи, а тому ми маємо його, синювато-міцного, сльозливого, і в будні і в свято, і до м’яса й до нічого, як каже мати.
Тепер, коли згадую матір, уявляю її здебільшого на городі. Посушливого літа всю воду в криниці вибере, щоб полити свої грядки, щоб напоїти кожну рослину, — бо ж хочеться, щоб і капуста вродила, і морква була. Бачу, як восени копає картоплю, буряки, як носить усе те в погріб, висипає обережно, щоб не побилось, щоб не погнило.
Бачу стомлені її очі, бачу наморені її руки — і з кожним роком тих ланцюжків під згрубілою шкірою все більше, і вся мати — ще, здається, зовсім недавно по- молодому легка, весела й щаслива, схожа на сяяння свічки, — зараз потемнішала, обважніла, ті ланцюжки та чорнота землі беруть її у все надійніший полон, вона їхня бранка. Срібна моя свічко, що горітимеш у мені, що не погаснеш у своїх онуках, — стоїш ти й зараз у моїй уяві на городі, на скупій землі своєї скупої долі».
(За Євгеном Гуцалом, 239 слів)
Немає коментарів:
Дописати коментар